Пам’ятай про Крути

29 січня – цей день в історії України нерозривно пов’язаний зі словом Крути. Тоді, в січні 1918, після прийняття IV універсалу, який проголошував повну незалежність Української Народної Республіки, до Києва рвалася армія Михайла Муравйова… 

На захист УНР стали близько 300 чоловік – студенти-добровольці українського народного університету ім. св. Володимира, учні старших класів Кирило-Мефодіївської гімназії…

«Згадаймо юність, що горіла в Крутах», під такою назвою в бібліотеці- філіал організована книжкова виставка, присвячена пам’яті Героїв Крут. 

Серед представлених на виставці видань – книга «Крути, січень 1918 року», куди увійшли невідомі і маловідомі документи, свідчення, спогади учасників бою під Крутами.

Зацікавлять читачів матеріали видань «Героїка трагедії Крутів», збірка «Крути», Зарицький В. «Крутянська подія», Байдаченко А. «День перед вічністю». У цих виданнях на основі спогадів учасників бою, роздумах сучасників осмислюється героїка подвигу юнаків України в ім’я своєї Вітчизни. Ми повинні знати історію, що вмита кров’ю і сльозами.

130-річчя від дня народження П.Г.Тичини”

Його називали то символістом, то імпресіоналістом, то романтиком, то співцем «панмузичності»… Проте він так і залишився поза будь-яким певним напрямом літератури. Поет, за формою творчості, глибоко національний, бо зумів у своїй творчості використати все багате надбання попередніх поколінь, що наче випив увесь чар народної мови і володів нею з великим смаком та майстерністю. Але в той же час людина, яка зрадила своєму таланту, не витримавши сталінського тоталітаризму. Саме такою була постать Павла Григоровича Тичини.
На виставці, присвяченій П.Г.Тичині, представлені не тільки книги про автора та його власні збірки, але й матеріали про поета, який залишився талановитим автором лише своєї першої збірки «Сонячні кларнети».Запрошуємо до перегляду книжкової виставки “Життя моє довічнеє…

” У єдності наша сила і міць держави”

Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу і є результатом складного і довготривалого процесу її формування.
22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту проголошення об’єднання цього дня у 1919 році Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину державу, що є історичним актом об’єднання українських земель.
День Соборності України – це свято, яке відзначають в Україні з 1999 року «… враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День Соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.
На виставці представлена література про історію об’єднання українських земель та відзначення Дня Соборності України.

«Христос Рождається! Славіте його!»

Немає світлішого свята, ніж Різдво, коли дім наповнюється пахощами ялинки, світлом мерехтливих вогнів і очікуванням справжнього дива.Це світлі почуття, які сповнюють тебе в цей час, і віра в добро.
    Різдво в Україні, як і будь-де в християнському світі, залишається найулюбленішим родинним святом.
Так, у кожного народу є свої обрядові різдвяні дійства, проте всі вони, відрізняючись за формою, навдивовижу подібні за суттю, бо всі є частиною древнього індоєвропейського культу родини. Скрізь на Святвечір за столом неодмінно збирається вся сім’я. До цього радісного свята в
 бібліотеці організовано святкову   книжкову  виставку  «Христос Рождається! Славіте його!» .Як гідні нащадки своїх предків всі ми повинні знати, шанувати наші кращі звичаї, традиції, бо від цього залежить наша духовність, наша цивілізованість і врешті-решт, майбутнє нашої рідної землі.

Так, Різдво це прекрасне свято, що сповнює людину Добром і Любов’ю.

31 грудня

Здається, немає світлішого свята, ніж Різдво, коли дім наповнюється пахощами ялинки, світлом мерехтливих вогнів і очікуванням справжнього дива. І не так суттєво, коли його святкуєш – 25 грудня чи 7 січня, бо головне – це світлі почуття, які сповнюють тебе в цей час, і віра в добро.
    Різдво в Україні, як і будь-де в християнському світі, залишається найулюбленішим родинним святом.
Так, у кожного народу є свої обрядові різдвяні дійства, проте всі вони, відрізняючись за формою, навдивовижу подібні за суттю, бо всі є частиною древнього індоєвропейського культу родини. Скрізь на Святвечір за столом неодмінно збирається вся сім’я.
У бібліотеці організовано святкову   книжкову  виставку  «Дивосвіт різдвяних свят» 

” День Святого Миколая”

З поміж великих святих угодників Божих, святитель Миколай Чудотворець користується особливою любов’ю нашого народу. Усе життя св. Миколая – це нескінченні благодіяння і чудеса, подані стражденному людству. Він покровитель землеробства і скотарства, господар земних вод, заступник від бід і напастей, помічник у найважчих справах і обставинах. Він швидко з’являється скрізь, де потрібна його допомога. І нині він приходить до тих, хто кличе його допомогти і заступити від біди. Чудес його не злічити. Усе життя Чудотворця було позначено любов’ю до ближнього.
18 грудня 2020 року в сільській  бібліотеці організовано святкову виставку        літератури «Миколай про тебе не забуде».В серці кожної дитини живуть мрії, і діти вірять, що вони збуваються, коли приходе Святий Миколай. Хай кожне зимове свято приносить дітям радість, задоволення, пізнання нового. Бажаємо усім користувачам та їх родинам веселих свят, щастя, миру і здоров’я!

“Катерина Білокур -велика майстриння”

Катерина Білокур – ровесниця бурхливого ХХ століття, якій судилося пережити його революції та війни, майже не виїжджаючи із своєї рідної Богданівки (нині Яготинського району Київської області). Біографія Катерини Василівни цікава не фактами, а самим способом життя, мислення, бачення та сприйняття світу. Вона була людиною мудрою і чесною, емоційно та художньо багатою. Слово «святе» – звичайний її епітет щодо мистецтва, яке має служити святій справі – виявленню та утвердженню краси. А втіленням краси були для художниці квіти, які вона вміла не просто змалювати (відтворити), а й «художньо розмістити у картині». Побачивши на виставці в Луврі її роботи, Пабло Пікассо назвав майстриню геніальною. Жінка, яка самотужки навчилася писати і малювати, стала єдиною і неповторною в національному і світовому мистецтві завдяки величезній життєлюбній силі, вмінню насолоджуватися барвами і відчувати красу природи.

“Пам’ять відтворена в слові”

У бібліотеці організовано  викладку літератури художніх творів з нагоди 90-річчя від дня народження відомого українського письменника, редактора, лауреата Національної премії України ім.Тараса Шевченка Романа Федоріва.

На книжковій виставці користувачі можуть ознайомитись з його біографією та творчістю, літературно-критичними статтями, світлинами.

Роман Федорів народився 1 грудня 1930 року в с. Братківцях Тисменицького району в селянській родині. Навчався в Станіславському педагогічному училищі, а пізніше – на факультеті журналістики Львівського державного університету ім.Івана Франка. Працював кореспондентом обласних і республіканських газет. З 1967 року і до своєї смерті він був постійним редактором журналу «Дзвін» (колишній «Жовтень») у Львові, а на початку 90-х років доклав чимало зусиль до відновлення довоєнного українського видавництва «Червона калина» та часопису «Літопис Червоної калини». Роман Федорів є автором 30-ти книг, переважно на історичну тематику- «Отчий світильник», «Жбан вина», «Кам»яне поле», «Жорна», «Ворожба людська» , «Скрипка, що грає тисячу літ» та ін.

Роман «Єрусалим на горах «(1973) відзначений Національною премією України ім.Тараса Шевченка та премією Всесвітньої української фундації Антоновичів(1996).

Помер Роман Федорів 14 березня 2001 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.

” Чорний птах гіркої пам’яті”

Дзвони людської невмирущої пам’яті про страшні події в нашій вітчизняній історії, що відбувалися понад вісімдесят вісім років тому і носять болючу назву “Голодомор”, лунають у ці дні по всій Землі. Кількість невинно убієнних тим голодом, напевно, ніхто і ніколи не підрахує точно.

Голодомор став для нас не лише символом чергової спроби винищення України, як нації, а й дуже серйозним уроком. Гадаю з нього ми повинні почерпнути для себе весь можливий досвід та знання.

«На душі щем, а на очах сльози – прикро… Боляче за наш народ, що пережив не лише демографічний, а й національний удар. Українців поставили на коліна, зламали, витиснули всі соки, подерли пазурами до крові, вийняли серце і розтоптали. І це хвилює … Не дозволимо нехтувати душами тих, хто загинув голодною смертю… Вірте, моліться, пам’ятайте і запаліть свічу – свічу скорботи…»

У бібліотеці організовано виставку –реквієм «Чорний птах гіркої пам’яті».         

      Запрошуємо до перегляду.

“21 листопада -День Гідності і Свободи”

21 ЛИСТОПАДА В НАШІЙ КРАЇНІ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ. В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ БУЛО БАГАТО ТРАГІЧНИХ ПЕРІОДІВ ТА ПОДІЙ. В НАШ ЧАС В ІСТОРІЮ УВІЙШЛА ЩЕ ОДНА ПОДІЯ – МАЙДАН, ЯКИЙ ЗМІНИВ НАШУ ДЕРЖАВУ ТА НАШ НАРОД І НАШЕ ЖИТТЯ.
В такі трагічні періоди завжди на захист своєї землі, своєї держави ставали кращі представники українського народу. Борців Майдану об’єднало бажання жити у вільній країні, з справедливим та світлим майбутнім. За ці ідеали на Майдані пролилася кров.
Готуючись до відзначення Дня Гідності та Свободи, в читальній залі бібліотеки оформлена книжкова виставка-пам’ять під назвою  

«Моя Україна – країна героїв”мусимо пам’ятати про цих мужніх людей, робити все можливе, щоб подвиг героїв не був марним.